Пушкин… Наверное, трудно найти человека, который не знал бы этого имени. Пушкин входит в нашу жизнь в детстве и остается с нами до конца. Каждый находит в нем что – то свое, быть может, близкое и понятное только ему. Для кого – то Пушкин – учитель, помогающий идти по нелегкой дороге жизни, кто – то ищет в его произведениях ответы на многочисленные вопросы, а кто – то видит в нем просто друга, которому можно поведать сокровенные тайны своей души. Ведь поэт никогда не оттолкнет. Напротив, он даст совет, такой незатейливый и понятный, или скажет несколько добрых слов, которых так мало в нашей жизни.        

     Каким же был этот человек, сумевший завоевать сердца многих поколений?

Осунуться в   то время, представить  себя в мире Пушкина и его друзей предложилии своим читателям библиотекари Районной библиотеки для взрослых  на встрече в литературной гостинной «И через года и поколенья он не устанет  удивлять», посвященной   дню рождения  Алексендра Пушкина. Ведущей  литературного вечера, который прошел 11 июня была заведующая методическим  отделом  Миндого Вера

На вечере присутствующие услышали знакомые  с детства произведения великого поэта «У Лукоморья дуб зеленый…», «Три  девицы под.  окном пряли пряжу  вечерком…», и «Октябрь уж наступил, уж роща отряхает последние листы с нагих своїх  вервей…», и «Мороз и сонце. День чудесный», «Я памятник воздвиг себе нерукотворный». Гости вечера Анатолий Николаевич Гонта вместе с внуком Каспировским Никитой  цитировали  отрывки из  поэмы «Евгений Онегин».

Поэт очень любил цыганские песни, и даже  во время южной ссылки в Кишеневе он, влюбившись в цыганку, жил несколько дней в таборе и бродил вместе с цыганами по степям Бессарабии. Отрывок из поэмы «Цыганы» театрализовано продекламировала Главанарь Татьяна.

Александр Сергеевич Пушкин получил всенародное признание еще при жизни. Это был первый поэт России, который получал жалованье за свои произведения. Во всех местах, куда приводила Пушкина его непростая судьба, созданы музеи поэта, воздвигнуты памятники.  И наш город не исключение. Создан парк культуры и отдыха им. А.С. Пушкина, где стоит памятник великому поэту. У памятника всегда цветы.

В конце вечера  и.о. президента  фонда  И.Н. Инзова  Н.Г. Арнаут объявил об итогах конкурса «Бессарабцы и Пушкин», который был организован к годовщине смерти   поэта фондом  им. И.Н. Инзова и  районной газетой «Панорама».

        Жизнь Пушкина коротка и бесконечна. Так много вместилось в эту недолгую жизнь, осененную высоким крылом поэзии, что вся она похожа на один чудесный миг, а каждый миг ее на целую жизнь. Прошло два столетия, но творчество Пушкина не забыто потому, что Пушкин интересен и востребован всегда, потому что Пушкин живет в каждом человеческом сердце.

                       Підсумки районного конкурсу читців творів Т.Г. Шевченко

        Твори Т.Г.Шевченко сьогодні складають гордість та славу української літератури. Шевченкова поезія – це не розважальне легке чтиво, а вистраждані серцем думи, тяжкі думи про долю народу. Сокровенні рядки поет присвячує рідній Україні з ії вишневими садками, розлогими степами, високими могилами та широким Дніпром.

        Відділом культури Болградської райдержадміністрації, КУ «Болградська районна централізована бібліотечна система», та відділом освіти Болградської райдержадміністрації було започатковано районний конкурс  читців творів Т.Г.Шевченко серед учнів  навчальних закладів Болградського району, присвячений 200-річчю  від дня народження  великого поета та художника  України.

        Метою конкурсу було залучення  сучасної молоді до збереження культурного надбання українського народу, виховання поваги до творчості великого Кобзаря, любові до національної поезії.

        19 травня в Районному Будинку Культури  відбувся другий , заключний тур районного конкурсу читців творів  Т.Г.Шевченко.  За умовами, у конкурсі брали участь діти  за такими віковими категоріями:

 перша категорія - 7-11 років,

друга категорія - 12-14 років,

третя категорія -  15-17 років.

     Компетентне журі оцінювало учасників по  15-ній системі за такими критеріями:

 - зрозуміння змісту твору,

- виразність виконання та високий рівень підготовки,

- артистизм виконання твору.

      У другому турі районного конкурсу прийняло участь 15 учасників  з сіл району  та міста.  Всі конкурсанти були добре підготовлені, кожний виступ носив  дуже чуйний та артистичний характер.  Було дуже приємно відзначити, що Шевченківська поезія захоплює та хвилює сучасну молодь. Членам журі нелегко було визначитись з  переможцями.

     У районному конкурсі  читців приймали участь  та зайняли призові місця вихованці   зразкових художніх колективів відділу освіти Болградської райдержадміністрації. Це Ніколова Олена, вихованка  зразкового гуртку «Зіронька» (керівник Тодорова К.П.) та вихованки зразкового театрального гуртку «Пегас» Новак Тетяна і Велева Олена (керівник Станкова О.Д.)

      Яскраві виступи конкурсантів супроводжувались музичними номерами у виконанні працівників Районного Будинку Культури.

       На завершенні конкурсу  бібліотекар читального залу Друмова І.С. ознайомила з книжковою виставкою  «Поетичне слово Кобзаря» та провела огляд літератури.

       Всі переможці були нагороджені дипломами І - ІІІ ступенів та цінними подарунками, а учасники -  грамотами за участь.

      Організатори районного конкурсу дякують всім конкурсантам та їх керівникам за участь у конкурсі читців та сподіваються, що творчість великого майстра слова Т.Г. Шевченка  буде займати важливе  місце у нашому житті й надалі.

    

Бути здоровим - це стильно, або життя варте того, щоб жити

«9/10 нашого щастя засноване на здоров'ї.

При ньому все стає джерелом насолоди,

тоді як без нього рішуче ніякі зовнішні

блага не можуть доставити задоволення ».

                                       Артур Шопенгауер

Так сталося, що в 21 столітті, здоровий спосіб життя серед молоді, на превеликий жаль, втрачає свою популярність і як правило, молодь починає піклуватися про своє здоров'я, коли його стає мало.

Таким чином, з  метою пропаганди здорового способу життя та профілактики негативних залежностей, кафедрою юнацтва, Болградською районною бібліотекою для дорослих  на базі БОШ № 3, відбулася бесіда роздум «Бути здоровим - це стильно, або життя варте того, щоб жити ». Учням була надана інформація,  про те, до яких наслідків, призводить зловживання алкоголем, курінням, наркоманією, були продемонстровані відео – ролики, діти мали можливість висловити свої думки з цього приводу. На завершення заходу працівники бібліотеки провели розважальну вікторину з цієї теми.

Таким чином, можна сказати, що сучасна молодь, має достатнє уявлення про здоровий спосіб життя, про заходи, що сприяють його досягненню, про згубний вплив алкоголю, куріння та наркоманії. Як кажуть, людина - сама творець свого здоров'я, вона повинна  за нього боротися. Тому з раннього віку необхідно вести активний спосіб життя, гартуватися, займатися, займатися фізичною культурою і спортом, дотримуватися правил особистої гігієни, - словом, домагатися розумними шляхами справжньої гармонії та здоров'я. Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних сторін діяльності людини, адже здорова людина – здорова нація.

«Книга и вера в моем творчестве»

Искусство словно радуга в небе сверкает и переливается богатством и разнообразием красок. Научиться рисовать это дар, который не каждому дан. Живопись – это необыкновенное творчество, которое идет к нам из глубины веков. Древнерусская живопись, знаменитые фрески Дионисия, древние иконы, музеи, в которых хранятся шедевры известных мастеров не перечесть. Художники  - это  неординарные личности, жившие впроголодь, но  прославившие свои имена и картины. Селу Червоноармейское повезло на талантливых людей. Одна из них Наталья Александровна Фучеджи – Мамина. Она  - художник. Именно  ей был посвящен творческий вечер «Книга и вера в моем творчестве», который прошел в Червоноармейской сельской библиотеки №1.

Наталья Александровна закончила Днепропетровское художественное училище. Была руководителем изостудии во Дворце  пионеров. Учила детей всматриваться в этот мир, передавать его яркими красками. И сама училась  штрихами передавать мысли людей. Это ей помогло  в оформлении книг для издательства «Промінь». Это книги Альфредо  Варели «Людина», Л.  Тараненко «Материнка», П. Баумен «Родниковые дни». Но книжная графика не единственное, что ее привлекло. Наталья Александровна верующий человек. Она считает, что вера в Бога  помагает человеку не замечать грязи вокруг, делает его чище. Она – художник. И пишет  не просто картины – пишет  иконы. Каждая работа Натальи Александровны идет из глубины  души и сердца. Храму в селе Наталья Александровна преподнесла в дар  икону «Иисус Христос». Для иконы был сделан великолепны дубовый киот. «Распятие Иисуса Христа» - это первое  произведение, поражает  мастерством и талантом художника. Останавливает на себе взгляд и работа «Казанская Богоматерь». Есть и другие великолепные работы – Донская икона Божье  Матери, Владимирская икона.

В творчестве Натальи Александровны  просматриваются и другие направления духовного характера. Это любовь к духовному фольклору и к духовной поэзии. Источники этого жанра она находила в творчестве русских поэтов: В.А. Жуковского «Боже, Царя храни», Н. Никитина «Молитва дитяти»,  С. Аненкова  «О раскаянии», К. Романова «Христос Воскрес».

26 квітня 1986 сталася найстрашніша техногенна катастрофа 20 століття - вибух реактора на найбільшій в Європі Чорнобильської атомної електростанції, що забрав десятки тисяч життів.

У всіх бібліотеках КУ «Болградська районна ЦБС» пройшли уроки пам'яті, вечори - реквієм під загальною назвою «Дзвони Чорнобиля» присвячені чорнобильській трагедії, щоб згадати про трагедію на Чорнобильській атомній електростанції, про людей, які пожертвували своїм здоров'ям для запобігання наслідків вибуху.

Підсумок Чорнобильської трагедії сумний: радіоактивного забруднення в тій чи іншій мірі зазнали 11 областей Білорусії, Росії, України, в яких проживає 17 мільйонів чоловік, з яких два з половиною мільйони - діти до п'яти років.

   На вечорі - реквіємі Залізнічненской сільської бібліотеки були присутні учасники тих, здавалося б, далеких подій Стоянов І.В. і Жолт П.Г. Позаштатний кореспондент газети «Панорама» ознайомив читачів бібліотеки зі своєю статтею «Ліквідатор» і зачитав вірші, присвячені трагедії. На згадку про ті події, Члени клубу «Пам'ять», який діє при Залізнічненской сільській бібліотеці поклали квіти на могили ліквідаторів чорнобильської катастрофи на місцевому кладовищі.

  Про внесок жителів міста і села віддали свої сили, своє здоров'я, для ліквідації Чорнобильської трагедії дізналися читачі Жовтнеької та Виноградненської сільських бібліотек, були зачитані імена перших семи пожежників. Юні читачі Виноградненської сільської бібліотеки під керівництвом шкільної медсестри вчилися накладати пов'язки і надавати першу допомогу.

Не тільки нинішнє, а й наступні покоління будуть пам'ятати Чорнобиль і відчувати наслідки цієї катастрофи. Присутні на вечорах «Дзвони Чорнобиля» вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

ЧАЕС - це біда всіх жителів Землі і кожного окремо. Про цю трагедію треба пам'ятати, щоб не сталося подібної біди в майбутньому ...

«Срібний вік російської літератури»

Поети Срібного століття! А чи не тому і названий цей вік срібним, що дзвін голосів поетів через товщу років, місяців, днів досі до нас доноситься, причому все голосніше і голосніше.

Доля літератури Срібного століття трагічна: кров, хаос революційних років і громадянської війни знищили духовну основу її існування. Непростий виявилася і післяреволюційна біографія більшості письменників.

Покинули батьківщину

Дмитро Мережковський, Зінаїда Гіппіус, Костянтин Бальмонт, В'ячеслав Іванов, Іван Бунін, Олександр Купрін, Іван Шмельов, Євген Замятін, Олексій Толстой, Ігор Северянин ...

У роки «червоного терору» і сталінщини були розстріляні або заслані до таборів і там загинули

Микола Гумільов, Осип Мандельштам, Микола Клюєв.

Покінчили життя самогубством

Сергій Єсенін, Володимир Маяковський, Марина Цвєтаєва.

Майже всі ці імена на довгі десятиліття були віддані забуттю.

 12 квітня в рамках тижня «Юнацької книги» в стінах БОШ № 2 із учнями 9 - Б кл. , відбулася літературна година «Срібний вік російської літератури», який був присвячений російським письменникам і поетам, кінця 19 початку 20 століття. На заході діти дізналися про трагічну і складну долю письменників і поетів, того часу. Бібліотекар абонементу Бербат С.В. повідала дітям про долю поетів Срібного століття,про те, як складно вони складалися, тому що в той час не цінували яскравих і талановитих, і часто боротьба письменника за право шукати свою правду, виходячи з велінь розуму, серця і совісті, а не вигоди, оберталися для них трагедією, а іноді і смертю.

Учні читали вірші Ганни Ахматової, Миколи Гумільова, Марини Цвєтаєвої, Осипа Мандельштама, Борис Пастернака.

І в заключення заходу дітям був продемонстрований відео сюжет з документального фільму «Без вини звинуваченні ...».

Долі опалені війною…

9 травня - день Великої Перемоги над фашистськими загарбниками. Свято 9 травня стало священним для кожного з нас. Немає жодної родини, якої б не торкнулося горе.

68 років минуло з тих пір, коли відгриміли переможні салюти і повержені фашистські штандарти були кинуті до стін Кремля, позаду були чотири роки страждань і поневірянь, гіркота втрат і поразок. Події тих часів не забуті - вони живі в спогадах, відображені на сторінках книг і кадрах військової хроніки.

У цей день ми згадуємо полеглих і живих, воїнів і мирних жителів - всіх, завдяки кому кувалася Перемога у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

У Болградській районній бібліотеці для дорослих (читальний зал), 7 травня відбулося святкове засідання жіночого клубу «Надія», присвячене 68 річниці Великої Перемоги. На захід були запрошені ветерани Великої Вітчизняної Війни:  підполковник у відставці Момін Юрій Якович із дружиною Ніною Костянтинівною та підполковник у відставці Андрєєв Микола Артемович. Ведучі заходу, члени клубу і гості, привітали ветеранів з днем Перемоги, і піднесли на знак вдячності за мирне, блакитне небо, за те, що ми знаємо про війну лише з чуток, цінні подарунки. У цей день пролунало багато музичних привітань  нашим ветеранам та віршів присвячених Дню Перемоги.

Ветерани Великої Вітчизняної війни розповіли історію свого життя, про те як потрапили на війну, як воювали, закохувалися, жили.

Ведуча заходу Каназірська Ольга Леонідівна розповіла  гостям і запрошеним історію кохання воєнних років.

Була затронута тема про роль жінки в роки Великої Вітчизняної війни. Так, жінка вбивала. Але вона вбивала свого ворога, захищаючи при цьому свій народ, свій дім, своїх дітей. Пам'ять про трагічні дні передається з покоління в покоління, і ми повинні її зберегти.

Це свято, ніколи  не стане просто символом або календарною датою. Це той день, коли згадуючи жахи війни, ми повинні пам'ятати, що немає нічого на світі дорожче, ніж людське життя і мирне небо над головою.